Я б поїхала до рідних в Крим та лише як гість, адже ті люди і місця вже не сприймаються як раніше, відчувається певна зрада
Stáhnout obrázek
Анастасія Харченко народилася 5 січня 1996 року в місті Керч АР Крим. У 2011 році закінчиила 9 класів Керченської ЗОШ №2 та почала навчатися в Керченському політехнічному коледжі. У 2014 році переїхала з Криму в місто Семенівка Чернігівської області до хлопця та продовжила навчання в Чернігівському промислово-економічному коледжі. У 2017 році у пари народився син. Щасливі батьки виховували його з надією на щасливе майбутнє. Однак повномасштабна війна внесла свої корективи. Читання казок на ніч – змінилося на тишу у напівтемному будинку, переховуванням у підвалі та страхом виходити на вулицю. Дефіцит їжі та ліків, окупація міста та невизначеність як бути далі в таких небезпечних умовах. І оскільки вибухи і тривоги лунали дедалі частіше, а небезпека лише наростала, Анастасія разом з чоловіком ухвалила рішення про вимушений від’їзд за кордон. По приїзду в Чехію адаптуватися дівчині допомогла подруга, котра вже рік тут мешкала. Спочатку Анастасія з сином жили в місті Ліса-над-Лабем, а пізніше переїхали до Праги, адже тут був більший вибір роботи. Наприкінці літа, коли Анастасія з сином була в Чехії, її чоловік отримав повістку та пішов на війну захищати Україну. Дівчина сподівалася, що восени стане тихіше і вони з сином зможуть повернутися додому. Проте зрозуміла, що наразі цього зробити не може, адже за час їхньої відсутності в Семенівці окупанти влучили в сусідський будинок, тому за словами Анастасії «ніхто не знає, що може статися завтра» і чи не прилетить снаряд в їхній дім...
